Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді «Державорчі процеси в Україні: через віки у XXІ століття».
З 4 по 6 квітня 2019 року в місті Черкаси проходила ІV Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді «Державорчі процеси в Україні: через віки у XXІ століття». На урочистому відкритті заходу Сергій Неділько, директор Українського державного центру національно-патріотичного виховання, привітав учасників.
«Яка біда мене, яка чума косила! А сила знову розцвіла» – у цих поетичних рядках П.Тичини наша біль і велич українського духу, віра у здатність народу об'єднуватися для кращої долі.
На пленарному засіданні з доповіддю виступили Чабан А.Ю., Мельниченко В.М., Присяжнюк Ю.П., Касян А.І. - професори Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького та Бобкова Ірина - вихованка Черкаського обласного центру туризму. Далі понад 100 юних краєзнавців презентували власні дослідження в 4-х секціях різного спрямування. Учасниками конференції були Сергій Яцюк, вихованець гуртка «Джура» комунального позашкільного навчального закладу «Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» міста Нетішина та Олена Матус, науковий керівник. Ми презентували роботу «Історія репресій в маленькому селі на фоні Великого терору. Село Сільце Славутського району».
Завдяки виконаній роботі, я дізнався для себе багато нового. На конкретних прикладах з життя жителів села Сільце я зміг краще зрозуміти тему колективізації, усвідомити, що зазнали люди того часу, через які страшні сторінки свого життя їм довелося пройти. Було цікаво спілкуватися зі старожилами села, яким вже багато років, але пам'ятають вони все. Ті часи в їх пам'яті залишилися назавжди. Дивно те, що вони не озлоблені ні на кого. Вважають своє життя важким, але необхідним і корисним країні. Кажуть, що тоді так всі жили, що, ймовірно, по-іншому могли б і не вистояти у війні.
Розповіді родичів жителів села про колективізацію дозволили мені співвіднести ті часи і відносини в селах сьогодні.
Суспільство розділилося, як і в ті далекі часи тому, що треба робити вибір: надіти на шию ярмо, або, забувши про небезпеку, встати на захист історичної пам'яті. У 30-ті роки люди теж губилися: йти на поводу у влади, але проти совісті, або, заховавши страх, не зраджувати собі і залишатися людьми. Який висновок з цього можна зробити: в будь-яку епоху проблема вибору була, є і буде. Дуже важливо, яку громадянську позицію ти займаєш. Мені давно зрозуміло, що без історичної пам'яті, без знання наших коренів, не можна бути ні цивілізованим, ні культурною людиною, ні патріотом своєї Батьківщини. А мала батьківщина - це частинка великої, - поділився юний науковець Сергій Яцюк.
Протягом трьох днів діти та їх керівники не лише працювали над дослідженнями та обмінювалися досвідом, а й мали змогу відвідати історичні місця Черкас.
Науково-краєзнавче дослідження історії державотворення на землях сучасної України дали можливість юним краєзнавцям через локальні, регіональні, всеукраїнські та міжнародні події, що відбувалися на наших землях у різні часи, сформувати свої знання та зробити відповідні висновки для пошуку шляхів подолання теперішніх проблем щодо зміцнення Української держави, піднесення її авторитету та духовної складової державотворення.
Олена Матус, директор КПНЗ «ЦТКУМ» м. Нетішина
